Польща та Румунія заявили, що не готові розширювати транзит українського зерна через свої території, оскільки пріоритетом для них залишаються власні фермери. Про це 4 жовтня повідомило видання Politico. Того ж дня міністр аграрної політики України Тарас Висоцький перебував у Брюсселі з проханням до ЄС збільшити можливості транспортування української агропродукції та виділити €1,1 мільярда на покриття витрат на перевезення.
Позиція Бухареста та Варшави
Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос наголосив, що надлишок українського зерна разом із низьким рівнем води на Дунаї вже перевантажує румунські порти та ускладнює збут продукції місцевих аграріїв. Він підкреслив, що подвоїти кількість поїздів і пропускну здатність доріг, залізниць та портів країна не може. У відповідь на тиск із боку Києва міністерство інфраструктури Польщі заявило, що «не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції». Речниця відомства Анна Шуманська підтвердила цю позицію.
Хроніка блокади та нові заходи у ЄС
- 28 вересня Україна офіційно попросила ЄС виділити €1,1 мільярда для вивезення до 22 млн тонн агропродукції в обхід заблокованих глибоководних портів Великої Одеси.
- 1 жовтня Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна своєю територією у відповідь на блокаду Росією українського експорту.
- Латвія запровадила прикордонний контроль зерна, щоб запобігти транзиту викраденого в Україні товару.
За словами Висоцького, нині європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивезти менш ніж половину українського експорту. Якщо блокада триватиме, в Україні цього року може залишитися до 35 млн тонн зерна. Politico нагадує, що Польща, Словаччина та Угорщина вже раніше забороняли імпорт українського зерна. Минулого місяця Бухарест підписав із Києвом меморандум про взаєморозуміння, який передбачає спрощення перетину кордону та розвиток залізничного сполучення.
