21 серпня 2026 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск ухвалив публічну позицію у справі про підрив газопроводів «Північний потік», закликавши Німеччину не переслідувати підозрюваних. Відповідаючи на запитання журналістів, глава польського уряду заявив: «Я не зміню своєї думки і вважаю, що соромитися повинні ті, хто побудував цей газопровід, а не ті, хто його вивів із ладу». Туск нагадав, що Польща завжди виступала проти проєкту «Північний потік-2» і попереджала про поглиблення енергетичної залежності Європи від росії.
Зміст офіційної заяви
Туск окремо наголосив: «Німеччина точно не повинна переслідувати тих, хто в ситуації, коли на їхню країну напали, вдається до тих чи тих дій». Раніше міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек заявив: «Ми не можемо карати того, хто захищає свою батьківщину різними способами». Позицію Варшави оформлено як чітке політичне рішення на найвищому рівні.
Перебіг розслідування та арешти
- У ніч проти 26 вересня 2022 року вибухами на дні Балтійського моря було зруйновано три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2»; обидва на момент вибухів не працювали, але були заповнені технічним газом.
- Німеччина видала ордери на арешт шести осіб у справі про підрив.
- 1 липня 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини офіційно висунула обвинувачення Сергію Кузнєцову, якого затримали в Італії влітку 2025 року та восени того ж року екстрадували до Німеччини.
- У Хорватії заарештований українець Володимир Журавльов, якого Німеччина розшукувала за підозрою у причетності до диверсії; у вересні 2025 року його вже затримували в Польщі, і польський суд відмовив у передачі німецьким правоохоронцям.
